Сучасний урок зарубіжної літератури проводиться з урахуванням особливостей сприйняття. Методична література, плани-конспекти, розробки уроків, Мій конспект, Бібліотека вчителя, Усі уроки із Зарубіжної літератури для 8 класу за Новою програмою. Отзывы о Усі уроки зарубіжної літератури. Н.Ц.: 50,00 грн. - Паращич В.В. – купить на ➦ Rozetka.ua. ☎: (044) 537-02-22. Оперативная доставка ✈ Гарантия качества ☑ Лучшая цена $.

1. Усі Уроки Зарубіжної Літератури 8 Клас Паращич
2. Алгебра 8 Класс
3. Гдз 8 Класс

Урок зарубіжної літератури, 6 клас “Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули” Автор: вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Рудакова Таміла Анатоліївна Тема уроку: «Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”.

Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули» Мета уроку:.

Освітня – познайомити учнів з традиціями і звичаями, з побутом і віруваннями слов’янських народів через епоху, відображену в повісті “Ніч перед Різдвом”; сприяти формуванню понять: “образ-символ”, “етичний ідеал”, “народність твору”. Розвиваюча – створити умови для розвитку в учнів умінь порівняльного аналізу, роботи у творчих групах; розвивати в учнів логічне мислення, навички виразного читання, вміння логічно мислити. Виховна – сприяти вихованню у школярів інтересу до народних традицій, національної культури; формування патріотичних почуттів та морально-естетичних ідеалів. Очікувані результати: учні знають ключові факти про життя і творчість М. Гоголя; знають зміст повісті «Ніч перед Різдвом», можуть переказати основні події твору; виявляють національні традиції й звичаї, висловлюють власне враження від прочитаного.

Обладнання: підручник, тексти повісті „Ніч перед Різдвом”, портрет письменника, ілюстрації до повісті, мультимедійний проектор та комп’ютер. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу та первинного закріплення знань, умінь, навичок.

Зараз прочитав «Вечори поблизу Диканьки». Вони здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена, без манірності.

А місцями яка поезія! Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі О.Пушкін Презентація до уроку ХІД УРОКУ І.

Організаційний момент Клас поділено на 3 групи: 1 – біографи, 2 – літературознавці, 3 – фольклористи ІІ. Актуалізація опорних знань (Додаток №1. Слайд №1) Слово вчителя – Микола Васильович Гоголь Яка талановита і загадкова особистість. Росіяни називають його Николай Васильевич, українці – Микола Васильович, а італійці – «синьор Николло», а для всього світу він просто Гоголь – великий чарівник слова, ясновидець, наділений даром проникати в найсокровенніші таємниці людської душі.

ІІІ.Оголошення теми й мети уроку І V. Мотивація навчальної діяльності Сьогодні ми доторкнемось до подій загадкових, фантастичних і романтичних описаних у повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки». Збагатимо наші знання щодо біографії М.Гоголя, дамо характеристику героям, розвиватимемо здібності.

Соэ-5 50-т-112 инструкция. Вивчення нового матеріалу Виступ групи біографів Цікаві факти про Гоголя. В сім’ї Гоголів було дванадцять дітей: шість хлопчиків та шість дівчаток. Мати була першою красунею, яку видали заміж у 14 років за чоловіка старшого за неї вдвічі.

Коли майбутній письменник навчався в школі, він добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні. Але був слабкий у мовах, а твори писав досить посередньо. Це може здатися дивним, але у Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях, кроїти одяг, ткати пояса, шити шийні хустки. Микола Гоголь любив готувати. Він часто пригощав друзів смачними галушками та варениками.

Ще він варив особливий напій, який жартома називав «гоголем-моґелем». Письменник був солодкоїжкою. Він носив у кишенях і постійно гриз шматочки цукру. Гоголь завжди соромився свого носа, і тому просив художників на картинах зображувати його трішки коротшим. Тому на всіх портретах його ніс виглядає по-різному. З 1836 року М.

Гоголь проживав за кордоном майже десять років. Він був у Франції, Італії, Німеччині, Швейцарії, в Єрусалимі.

Група літературознавців Учні опрацьовують і записують до словника поняття «повість» (Слайд №2) Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Найчастіше це історія одного людського життя, розказана від імені самого автора чи якогось героя. Завдання: В кінці уроку довести, що «Ніч перед Різдвом» – це дійсно повість. Повідомлення про збірку „Вечори на хуторі біля Диканьки” (Слайд №3).

Перша книга Миколи Гоголя – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Вона складається з двох томів. Перший том вийшов 1831 року, а другий — 1832. Розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько». Частина перша — Сорочинський ярмарок — Вечір проти Івана Купала — Майська ніч, або Утоплена — Втрачена грамота. Частина друга — Ніч перед Різдвом — Страшна помста — Іван Федорович Шпонька та його тітонька — Зачароване місце Учитель. Сьогодні ми працюємо з повістю „Ніч перед Різдвом”.

А що ж таке Різдво? Це одне з найбільших та найсвітліших християнських свят, яке люди завжди чекають і зустрічають з особливим трепетом.

Не випадково багато письменників та художників зверталися до теми Різдва. Не залишився байдужим до цієї теми і Микола Васильович Гоголь. (Слайд №4) Група фольклористів. Улюбленою розвагою молоді в святвечір напередодні Різдва (6 січня) було колядування. Хлопці та дівчата ходили по селу і співали під вікнами колядки – короткі обрядові пісні з побажанням господарям будинку добра і благополуччя.

Ті на сплату за побажання обдаровували колядників смачною і ситної їжею. Чим багатше частування, тим ситніше буде майбутній рік. (Додаток №2) Демонструється фрагмент фільму (момент колядок) (Слайд №5) Учитель: працюючи над книгою “Вечори на хуторі біля Диканьки”, Гоголь створює спеціальний словник рідкісних, маловживаних слів, які використовуються в його повістях і надають їм неповторний національний колорит.

Автор знайомить читачів з мовою, якою говорять «поблизу Диканьки». Він навіть створив словник найбільш уживаних слів. Учитель: Загальновідомо, що деталі національного побуту, стаючи символами, яскраво малюють героїв.

Спробуємо проаналізувати ці образи – символи і ті якості героїв, які вони підкреслюють. Оксана: дзеркало, черевички – гордість, самозакоханість, егоїзм;. Вакула: ікона, скриня, ручка в Царському палаці, розписана хата – майстерність, чистота душі, любов до прекрасного, віра в Бога, вірність;. Солоха: веретено – хитрість, спритність, обман;. Пацюк: діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво;. Чуб: кабан – дурість, наївність, лінь, недалекоглядність. (Слайд №6) Вчитель: Колірна символіка також допомагає зрозуміти задум письменника.

На початку повісті Оксана для Вакули недосяжна і прекрасна. Описуючи скриню, який коваль змайстрував для неї, він із захопленням говорить про чудесну, яскравою розпису: “А як буде розписаний!. По всьому полю будуть розкидані червоні і сині квіти.

Горіти будуть, як жар!”. Червоний – колір краси і любові; синій – святості, божественності, вірності в любові. Золотий колір – кохання, постійність, мудрість. (Слайд №7) Учитель: У фіналі повісті ми читаємо: “А чия це така розмальована хата?” – “Коваля Вакули”: Вікна всі були обведені кругом червоною фарбою; на дверях ж скрізь були козаки на конях, з люльками в зубах: (Він) пофарбував даром весь лівий крилас (церкви) зеленою фарбою з червоними квітами “. Зелений колір – колір надії, весняного відродження, молодості, райського саду на землі. Так за допомогою кольору Гоголь говорить читачеві про те, що віддана, безкорислива любов здатна зробити диво: недоступна красуня стала земною і зрозумілою, лагідної і люблячою дружиною і матір’ю.

(Слайд №8) Вчитель: Однією із сюжетних ліній повісті є кохання Оксани і Вакули. Знайшло все ж таки відгук у серці гордовитої красуні безнадійне, невзаємне почуття коваля. Чимало різних подій сталося перед цим протягом однієї ночі. Але не забувайте, що ця ніч була Різдвяна. Тепер подивимося, що робить, залишившись сама, красуня Оксана. Інсценізація уривка з повісті М.Гоголя „Ніч перед Різдвом” (В інсценізації беруть участь дійові особи: Оксана, Оповідач.

Епізод зі сторінок 109 – 110 підручника, коли Оксана залишилася вдома сама й милувалася біля дзеркала.) Бесіда (відповіді підтверджуємо цитатами з тексту). Якими рисами характеру наділив автор Оксану?. У яких умовах жила Оксана? Як до неї ставився батько?.

Чи подобався Оксані Вакула? (на початку повісті і в кінці).

Як Вакула ставився до Оксани? Підтвердити словами з тексту. Складання кластерів Вакула.

Вакула – сміливий, розумний,вірний, відданий, люблячий, дотепний, спритний. Оксана – красива, вередлива, любляча, розумна, дотепна. Вчитель: Давайте перевіримо, чи вдалося вам гарно запамʼятати зміст та подробиці повісті. Представники кожної команди по черзі вийдіть до дошки і зніміть по три зірочки. На кожній зірці номер питання, на яке команді належить відповісти. 1) Як називалося село, в якому жив гоголівський персонаж Вакула? (Диканька) 2) Хто по спорідненості доводилася відьма Солоха ковалеві Вакулі?

(Матір’ю) 3) Ким по професії був Вакула з повісті “Ніч.”.?(Ковалем) 4) Назвіть “транспортний засіб” коваля Вакули при польоті в Петербург. (Чорт) 5) Як звати батька Оксани в повісті Гоголя “Ніч”.? (Корній Чуб) 6) Предмет домашнього ужитку, в якому зберігали добро. (Скриня) 7) Що сховав біс в кишеню? (Місяць) 8) Чоловік, другим що заглянув у гості до Солохе. (Дяк) 9) За чим відправився Вакула до цариці? (За черевичками) 10) Пісень, які виспівували напередодні Різдва (Колядки) V І Підведення підсумків уроку.

Учні доводять, що «Ніч перед Різдвом» – це повість. Учитель: Пушкін, прочитавши «Ніч перед Різдвом», назвав цей твір казкою. Як ви думаєте, чому? Які елементи казки зустрічаються в повісті «Ніч перед Різдвом»? Відповіді: 1) Чорт вкрав місяць; 2) Вакула літає на чорті; 3) Вареники, що самі залітають у рот; 4) Солоха літає на мітлі і т.

Дайте відповіді на запитання за цим алгоритмом: Самооцінювання. Визначення найактивніших учнів. V ІІ Домашнє завдання.

107-122 підручника, відповідати на питання, намалювати ілюстрації епізоду, який найбільше сподобався. Зрозуміло, що вивчаючи історію України, діти будуть більш обізнані з віруваннями та традиціями українського народу.

Склалося враження, що вчителька на початку уроку хотіла використати саме дитячу необізнаність у цих питаннях, щоб упродовж уроку поглибити й розширити знання учнів, а, можливо, й зробити відкриття для їхньої свідомості. Проте учні залишилися при думці, що Пацюк, який (як підкреслює Гоголь) був, за розповідями, характерником у запорожців, так і залишився для школярів в асоціативному ланцюжку: “діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво”. Шкода, що на уроці упущена можливість наблизити дітей до витоків національної ментальності. Завдяки цим здібностям козаки-характерники могли битися і перемагати значну кількість ворогів. Тому Пацюк – це є яскравий представник козаків-характерників.

Що стосується безбожництва козаків та козаків-характерників, то треба поїхати на Хортицю і побувати в церкві, котра є на тому острові – одразу все стане дуже зрозумілим. По-третє: Чуб=Кабан – дурість, наївність, лінь, недалекоглядність. Так от, всіма цими словами треба характеризувати цю горе-вчительку Тамілу Рудакову – вона проявила елементарну дурість, наївність, лінь в пошуках історичних джерел інформації, недалекоглядність і необізнаність в українській історії та етно-культурних цінностях України. Чуб – це є бойова і релігійна ознака козаків – їхньої приналежності до Всевишнього Бога і військової громади. Кабан – це і символ прадавньої анімістичної релігії як козаків, так і всього українського народу, а також, багатох інших народів Світу, особливо тих, котрі мали воєнізовану систему правління в суспільстві. Висновок з цього всього тільки один – до всього треба вживати голову, а не ту річ, на якій сидять! Їх можна прирівняти з теперішніми загонами спеціального призначення, ще й в додаток – вони мали здібності екстрасенсів-чародійників, мольфарів-відунів.

До них належали видатні козацькі ватажки: Іван Сірко, Байда-Вишневецький, Петро Канашевич-Сагайдачний, та інші. Козаки-характерники могли напускати Ману на ворогів (тобто – змінбвати енергетично-інформаційну складову торсійного біо-поля), перетворюючись на вовків-вурдолаків, чи інших звірів, або істот, створюючи галограмну картину присутності великої кількості вояків. Вони могли уповільнювати і пришвидшувати час розгортання подій.

Дуже прикро, що вчителька української мови Таміла Рудакова абсолютно незнайома з українськими звичаями і традиціями! І вчить дітей не любити Україну та її героїв – а навпаки – глузувати та принижувати все, що з цим пов’язано. По-перше: характеристика Солохи – веретено – хитрість, спритність, обман – є абсолютно невірна! Солоха є узагальнений образ української відуньї – відьми, котра може як зачарувати, так і занепастити, але в жодному випадку не обманювати. Так, вона є хитра і спритна, як і багато українських простих жінок, але ще й має природний дар відуньї-чародійки. По-друге: Пацюк – діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво – це є повне нерозуміння української релігійної історії України та історії козацтва! Пацюк був українським козаком-характерником.

Як відомо, всі козаки, так як і всі українці люблять добре поїсти. Сало, вареники, галушки, солоні огірки та квашена капуста в діжках завжди були і завжди будуть улюбленими харчами для українців! Тому, обзивати українців лінюхами чи обжорами є блюзнірством і проявом слабкого розуму! Як відомо багатьом українцям – козаки-характерники були особливою військовою кастою у Війську Запоріжському.

Пособие составлено в соответствии с новой программой Минобразования. Пособие содержит ориентировочные календарное планирование и планы-конспекты уроков для преподавания зарубежной литературы в 8-х классах школ с украинским языком обучения (I семестр). Компакт-диск содержит все тексты художественных произведений по курсу зарубежной литературы по программе для 8-го класса. Для учителей зарубежной литературы общеобразовательных учебных заведений и студентов соответствующих специальностей педагогических вузов. Предисловие. 7 Ориентировочное календарное планирование.

8 Ориентировочные планы-конспект и уроков. 12 Введение. Литература и культура.

Роды литературы (Эпос, лирика, драма), их характерные признаки. Литературный процесс.

Основные литературные эпохи, направления, течения, специфика их развития в различных странах. 20 Священные книги человечества как памятники культуры и источник литературы. Общекультурное значение священных книг народов мира, самые известные из них. Священные книги как исходная основа мировых религий, этических представлений, искусства разных народов.

Веды как памятник индоевропейской словесности II-I тыс. Образы ведической мифологии (боги, полубоги, герои, враждебные силы, символы и др.). Космогонические мифы Вед. Библия как основа двух религий - иудейской и христианской.

Связь Библии с историей и мифологией. Структура Библии, ее составляющие. Ключевые идеи и образы Ветхого и Нового Заветов.

Ветхий Завет. Мифы «Сотворение мира», «Каин и А вель». Морально-философский смысл библейских сюжетов и образов. Ветхий Завет. 10 заповедей. Презентация творческо-исследовательского культурологического мини-проекта. Морально философский смысл библейских сюжетов и образов.

Внеклассное чтение. Притчи Соломона. Коран - главная книга ислама.

Усі Уроки Зарубіжної Літератури 8 Клас Паращич

Построение Корана, охвата в нем различных сфер человеческой жизни. Контрольная работа по темам «Введение», «Священные книги человечества как памятники культуры и источник литературы ». 74 Литература античности. Понятие об античности, ее хронологические рамки.

Этапы развития, роды и жанры античной литературы. Мифы троянского цикла. Парис похищает Елену. Отображение исторических событий в мифах троянского цикла.

Ключевые образы цикла, их гуманистическое содержание. Мифологические символы (яблоко раздора и др.).

Мифы троянского цикла. Смерть Ахилла. Троянский конь. Отображение исторических событий в мифах троянского цикла. Ключевые образы цикла, их гуманистическое содержание.

Мифологические символы (троянский конь и др.). Гомер и его значение в истории развития европейской литературы. Мифологическая основа гомеровского эпоса.

Гуманистическое содержание «Илиады». Гомер «Илиада»: «Поединок Ахилла и Гектора» (песня 22 стихи 140-410). Образы Ахилла и Гектора.

Гомер «Илиада»: «Приам в А хилла» (песня 24 стихи 470-670). Гуманистическое содержание «Илиады». Развития и виды лирики в Древней Греции. Тиртей «Хорошо умирать поэтому.». Идея защиты родной страны в элегии.

Античный идеал героя. Авторская позиция. Сапфо «К Афродиты» ( «Барвношатна госпожа, Афродита. Обращение в стихотворении к Афродите - богини любви. Образ лирической героини, глубина ее чувств и переживаний. Древнегреческий театр, его характерные особенности, роль в античном обществе. Основные жанры древнегреческой драмы - трагедия и комедия.

Эсхил «Прометей прикованный». Значение творчества Эсхила для развития европейской драмы и театра. Воплощение мифа о Прометее в трагедии «Прометей прикованный».

Основной конфликт трагедии. Дары Прометея человечеству. Идеи служения, самопожертвования, свободы. Публий Вергилий Марон «Энеида».

Связь произведения с гомеровским эпосом, мифологией. Идея общественного служения, утверждение величия государства. Образ Энея и его значение в композиции произведения.

Квинт Гораций Флакк «К Мельпомены» ( «Мой памятник стоит. Тема искусства и назначения художника в произведении. Памятник как символ вечности поэзии. Понимание автором значение своего наследия. Публий Овидий Назон «Печальные элегии» ( «Жизнь поэта »(книга IV, элегия 10)).

Жизнь и творчество поэта. Мифологический и философский смысл поэмы «Метаморфозы». Конфликт художника с властью, трагедия изгнание и сумм по родине в «Печальных элегиях». Образ отверженных поэта. Любовь к отчизне как ведущая идея произведения (в рамках цикла «Печальные элегии»).

Влияние античности на развитие мировой литературы и культуры. Презентация творчески исследовательского культурологического мини-проекта. Контрольная работа по теме «Литература античности». 172 Литература Средневековья.

Средневековья как время, ее хронологические рамки и специфические признаки в истории европейских и восточных литератур. Влияние религии и философии на литературу и культуру в эпоху Средневековья. Основные жанры средневековой литературы на Западе и Востоке. Особенности развития китайской лирики эпохи Тан. Ли Бо «Печаль на яшмовом крыльца», «Заходящее солнце навевает мысли о горах »,« Сосна у южной галереи ». Основные темы и мотивы лирики художника, влияние даосизма на его мировоззрение. Своеобразие пейзажей Ли Бо, воплощение в них красоты природы и духовной жизни.

Ду Фу «Песня о хлебе и шелк», «Весенний пейзаж», «Путешествуя, ночью описываю чувства». Связь поэзии Ду Фу с исторической реальностью, влияние конфуцианства на его мировоззрение. Национальные образы и символы в лирике художника. Образ лирического героя, восприятие им жизни и природы, его чувства, мечты, идеалы, думы о родине.

Золотой век персидско-таджикской лирики, ее характерные особенности, выдающиеся представители. Рубаи Омара Хайяма. Лаконизм и емкость жанра рубаи.

Основные темы и мотивы творчества Омара Хайяма. Золотой век персидско-таджикской лирики, ее характерные особенности, выдающиеся представители. Рубаи Омара Хайяма. Лаконизм и емкость жанра рубаи. Основные темы и мотивы творчества Омара Хайяма (завершение). Литература средневековой Европы: основные тенденции и жанрово-тематическое разнообразие.

«Песнь о Роланде». Историческая основа произведения и поэтическое переосмысление в нем реальных событий. Патриотические идеи в «Песни о Роланде». Образная система (Роланд, Ганелон, Карл и др.). Элементы фольклора. Особенности поэтического языка произведения. Cонет 11 ( «В своих глазах она несет любовь.») Данте Алигьери.

Данте как ключевая фигура итальянского Средневековья и перехода к Возрождению. Общая характеристика его творчества.

Воплощение в сонете 11 Данте красоты высокого чувства - любви. Контрольная работа по теме «Литература Средневековья». 249 Литература.

Передмова. 7 Орієнтовне календарне планування. 8 Орієнтовні плани-конспект и уроків. 12 Вступ. Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки. Літературний процес.

Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах. 20 Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури. Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів. Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II–I тис. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед.

Біблія як основа двох релігій — юдейської і християнської. Зв’язок Біблії з історією та міфологією. Структура Біблії, її складники. Ключові ідеї та образи Старого й Нового Заповітів. Старий Заповіт.

Міфи «Створення світу», «Каїн і А вель». Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. Старий Заповіт.

10 заповідей. Презентація творчо-дослідницького культурологічного міні-проекту. Новий Заповіт. Морально- філософський зміст біблійних сюжетів і образів. Позакласне читання. Притчі Соломона. Коран — головна книга ісламу.

Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя. Контрольна робота за темами «Вступ», «Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури». 74 Література античності. Поняття про античність, її хронологічні межі. Етапи розвитку, роди і жанри античної літератури. Міфи троянського циклу. Паріс викрадає Єлену.

Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст.

Міфологічні символи (яблуко розбрату та ін.). Міфи троянського циклу.

Смерть Ахілла. Троянський кінь. Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст.

Міфологічні символи (троянський кінь та ін.). Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Гуманістичний зміст «Іліади». Гомер «Іліада»: «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші 140–410). Образи Ахілла і Гектора. Гомер «Іліада»: «Пріам у А хілла» (пісня 24, вірші 470–670).

Гуманістичний зміст «Іліади». Особливості розвитку й види лірики в Давній Греції. Тіртей «Добре вмирати тому». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя.

Авторська позиція. Сапфо «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто»). Звернення у вірші до Афродіти — богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань. Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми — трагедія і комедія.

Есхіл «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми й театру. Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий».

Основний конфлікт трагедії. Дари Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи. Публій Верґілій Марон «Енеїда». Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави.

Образ Енея та його значення в композиції твору. Квінт Горацій Флакк «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку. Публій Овідій Назон «Сумні елегії» («Життя поета» (книга IV, елегія 10)).

Алгебра 8 Класс

Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози». Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (у межах циклу «Сумні елегії»). Вплив античності на розвиток світової літератури й культури.

Презентація творчо-дослідницького культурологічного міні-проекту. Контрольна робота за темою «Література античності». 172 Література Середньовіччя. Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур.

Вплив релігії та філософії на літературу й культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході та Сході. Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі Бо «Печаль на яшмовому ґанку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї».

Основні теми й мотиви лірики митця, вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, утілення в них краси природи й духовного життя.

Ду Фу «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття». Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю, вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи та символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, сприйняття ним життя й природи, його почуття, мрії, ідеали, думи про батьківщину. Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники.

Рубаї Омара Хайяма. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма. Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Рубаї Омара Хайяма.

Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма (завершення). Література середньовічної Європи: основні тенденції та жанрово-тематичне розмаїття. «Пісня про Роланда». Історична основа твору й поетичне переосмислення в ньому реальних подій.

Гдз 8 Класс

Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору. Cонет 11 («В своїх очах вона несе кохання») Данте Аліґ’єрі. Данте як ключова постать італійського Середньовіччя й переходу до Відродження.

Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття — кохання. Контрольна робота за темою «Література Середньовіччя». 249 Література.